Свято «Водіння кози»

Проходить з метою створення умов для реалізації творчих здібностей кожного учня, демонстрації національної духовності, потенціалу в сфері освіти й науки, культури та мистецтва.

Для вивчення народних традицій рідного краю доцільно знайомити та проводити такі свята в позакласній роботі серед школярів.

Мета та завдання:

• сприяння формуванню національної свідомості та самосвідомості учнів;

• виховання духовної культури особистості;

• формування високої мовної культури оволодіння української мови;

• залучення школярів до вивчення народних традицій, звичаїв;

• сприяти формуванню культурологічної, літературознавчої компетентності; креативності, творчої ініціативи; активної громадянської позиції;

• створення умов для самореалізації, організації змістовного дозвілля.

Очікувані результати:

1. Учні ознайомлюються з народними звичаями, піснями, пов'язаними із святкуванням.

Нового року за старим стилем;

2. Учні навчаються:

• визначати тему та головну думку свята;

• працювати в групі, аргументовано висловлювати власні думки;

• оцінювати роботу товаришів у команді.

    Свято колядки.

    Парубок (з'являється на порозі хати).

    Сіємо, віємо, засіваємо!

    З Новим роком вас вітаємо!

    На щастя, на здоров’я, на Новий рік!

    Добрий вечір! Щедрий вечір!

    Дозвольте заколядувати.

    Господар. Добрий вечір! Заходьте. Колядуйте.

(Заходить гурт колядників).

1-й колядник.

    Колядин, колядин, я у батька один.

    Мені не дивуйте, ковбасу лаштуйте.

    Колядин, колядин, я у батька один.

    Винесіть пиріжечок та покладіть у мішечок,

    З руками, з ногами, щоб бігав за нами.

2-й колядник.

    Ой ясна, ясна на небі зоря,

    Ой красна, красна у дядька жона.

    І красовита, і грошовита,

    По двору ходить, як сонце сходить.

    Добрий вечір!

    Гурт (співає).

    Нова радість стала, яка не бувала.

    Над вертепом звізда ясна на весь світ возсіяла.

    Де Христос родився, з Діви воплотився,

    Як чоловік пеленами убого повився.

    Ой Ти Царю, Царю, Небесний Владарю,

    Даруй літа щасливі цього дома господарю.

    Не так господарю І як тій господині.

    Даруй літа щасливі усій Україні.

    Щедрувальниці.

    Щедрик, ведрик, винесіть вареник,

    Грудочку кашки, кілечко ковбаски.

    Винесіть книш, бо впущу в хату миш.

    Винесіть ковбасу, бо всю хату рознесу.

    (Коли це із-за дверей чується).

- Ме-е-е!

Парубок. О! Коза вже голос подає - Багату Кутю віщує.

(Дід з бабою заходять до хати. Дід на мотузці веде Козу. Починається ритуальне дійство).

Дід. Добрий Вечір! Щедрий Вечір!

(Між Дідом і Бабою проскакує кіт).

Кіт. Няв! Дайте сала!

3. Проведення загальношкільного заходу «Водіння кози», участь у районному святі.

Учасники проекту. Учитель світової літератури. Класні колективи 5-9 класів.

Термін реалізації - один місяць.

Етапи проекту:

• Підготовчий.

• Дослідницько-конструктивний.

• Презентаційний.

Додаток 1

Водіння кози

(Баба відштовхує Кота).

Баба. Ваше сало поскакало! Не звикайте до сала!

(Кіт ображається і втікає до Діда, який жаліє його. Коза весь час підтанцьовує. Дід починає пісню).

Дід.

    Гоп-гоп, Козуню,

    Гоп-гоп, сіренька,

    Гоп-гоп, біленька.

    Ой розходився, розвеселився,

    По цьому дому, по веселому.

    Баба.

    Ой поклонися цьому господарю,

    І жінці його, і дітям його!

    Гоп-гоп, Козуню,

    Гоп-гоп, сіренька,

    Гоп-гоп, біленька.

    (Виходить Циган).

    Циган (до Діда). Діду, продай Козу!

    Дід. Купуй, коли гроші є.

    Циган. А чи ж вона молода?

    Дід. Майже молода Коза! А найголовніше дає відро молока в день!

    Циган. Відро?! А дай я її роздивлюся.

    Дід. Дивись!

    (Дід з Циганом беруться за Козу, штовхають її, мацають. Та верещить, дригає ногами. Дід з Циганом падають. Коза продовжує танцювати. Співає).

    Де Коза стопою, там жито копою

    Де Коза рогом, там жито стогом.

    Де Коза ходить, там жито родить.

    Гоп-гоп, Козуню, Гоп-гоп, сіренька,

    Гоп-гоп, біленька.

Дід. Рятуйте! Рятуйте! З майже живої, майже молодої Кози шкуру здерти хочуть! (Штовхає Циганку). Ану геть! Я їй дохторя погукаю. Дохторя!

Лікар (виходить). Я лікар ще старої науки. Усі болячки лікую. (Підходить до Кози й на нозі міряє пульс). Ну, це невідома хвороба!

Хоча, був оце в мене нещодавно один хворий... Каже мені: «Ходить не можу, ходить не можу...» А ось після такого укола (дістає з-під поли величезний шприц) встав і побіг, як заєць!

(Лікар намагається й Козі зробити укол, та підстрибує й співає).

    Коза.

    Два півники щедрували,

    До віконця припадали. Коколаду!

    Кукуріку! Тобі щастя! Тобі віку!

    Тобі сонця до світлиці,

    А нам пригоршню пшениці!

    Щиро вас вітаємо і добра бажаємо! «

    Хай земля вам родить, шана всіх знаходить!

    Коли засвітяться яскраво

    Над нашим містом зірочки

    Із віфлеємською звіздою

    До нас ідуть колядники.

    Це невмируще гарне дійство,

    І житиме воно віки.

    Ви чуєте, вже дзвоник близько,

    До вас ідуть колядники.

    Лікар (співає).

    Ой устань, Козо, та й отрусися,

    По всьому дому, по господарству і звеселися.

    Де Коза стопою, там жито копою,

    Де Коза рогом, там жито стогом.

    Де Коза ходить, там жито родить.

    Гоп-гоп, Козуню,

    Гоп-гоп, сіренька,

    Гоп-гоп, біленька.

(Коза, ображена на таке лікування, плює в бік Лікаря, свариться на Діда і тікає.

На сцені з'являється Чорт).

Чорт. О! Коза! Та й стара ж... Аж порох із неї сиплеться! Що з неї візьмеш?! Стій! А душа? (Звертається до Кози). Привіт, Коза! А йди-но сюди!

Коза. Привіт! А що тобі треба?

Чорт. У тебе є щось таке, що я купив би?

Коза. У мене багато чого є. Що саме тебе цікавить?

Чорт. Душа.

Коза. 0, це товар дорогий!

Чорт. А в мене диви що є!

Чорт витягає з мішка пачку грошей. Коза хоче схопити їх. Чорт ховає гроші за спиною.

Чорт. Ач, яка хитра! Спочатку товар покажи!

Коза показує душу. Чорт віддає їй гроші, підставляє мішок для душі, повертається до глядачів.

Чорт (тихо, хитрувато всміхаючись). Нічого, мені їх не жаль, вони фальшиві. Я собі нові намалюю.

(Коза, скориставшись тим, що Чорт одвертається, ховає душу, а в мішок кидає Кота. Після цього прожогом біжить до Діда з Бабою і ховається за ними. Чорт тим часом заглядає в мішок і бачить Кота замість душі).

Чорт. Ах ти ж, капосна! Знову мене обдурила! Ну нічого, наступного року душа твоя точно буде моєю.

(Чорт свариться на Козу пальцем. У цей час чується чоловічий голос).

Козак. Ану розтуліться! Дайте нашій Маланочці пройти (заходять).

(Козак співає пісню, а Маланочка соромиться, копирсає носком підлогу).

Козак.

Наша Меланка - господиня,

На ополонці ложки мила,

Приспів:

Щедрий Вечір! Добрий Вечір! Добрим людям на здоров'я!

На ополонці ложки мила. Ложку, тарілку упустила.

Приспів.

Ложку, тарілку доставала, Шовковий фартух замочила.

Приспів.

Пісню продовжує Меланка, при цьому тріпоче фартушком, ніби справді сушить його, а тим часом цупить потихеньку (з парт) все, що може.

Меланка.

    Ой повій, вітре, сюди-туди,

    Висуши фартух та й із води.

    Повій, вітроньку, крізь ворота,

    Висуши фартух краще злота.

    Ой повій, вітре буйнесенький,

    Висуши фартух білесенький.

Парубок. А тепер хочу всім нагадати, що в цей день Меланка може взяти собі все, що заманеться. І ніхто не може в неї нічого забрати. (Учні, в яких поцупили ручки, олівці, щоденники, спантеличено дивляться одне на одного).

Парубок. Але я можу попросити Меланку повернути все. Обіцяю тобі, Меланочко, відшкодувати втрачене.

Меланка з великою нехіттю віддає речі.

Усі ряджені і присутні починають співати.

    Ой господарю, наш. липодарю!.

    В тебе рученьки золоті.

    Сонце-ярило їх посвятило,

    Щастя дарує у житті.

    Зичимо миру у твої хороми

    Жита, пшениці і добра.

    Звані гості вже на порозі,

    Їх наша шана вже мина.

    Хай їм дорога стелиться добре,

    Дім їх щастя не мина!

    Будьте щасливі! Будьте здорові!

    Сонця вам з неба!

    Меду з цебра!

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Библиотекарь/ автор статьи
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: